- стуманіти
- —————————————————————————————стумані́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
стуманіти
Смотреть что такое "стуманіти" в других словарях:
стуманілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
стуманілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до стуманіти … Український тлумачний словник
стуманіти — і/ю, і/єш, док. 1) Огорнутися, оповинутися, затягтися туманом, димом і т. ін., стати тьмяним, каламутним. || перен. Стати похмурим, втратити блиск. 2) перен., розм. Втратити здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати й розуміти навколишнє … Український тлумачний словник
стуманіти — нію, єш, Пт. Одуріти, очманіти … Словник лемківскої говірки
здуріти — (утратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти тощо), одуріти, очманіти, очамріти, очмаріти, зачмеліти, ошаліти, очуміти, у[в]чадіти, ошаленіти, очуманіти, стуманіти Пор. божеволіти, збожеволіти … Словник синонімів української мови
очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… … Словник синонімів української мови
